Art Fine Nation - підтримка українських художників. Це не комерційний проект. Ваші донати - це єдине джерело фінансування.
На цій сторінці Ви можете познайомитись із митцями, що вже вступили в творче змагання, або запланували арт батл. Підписуйтесь на їхні сторінки в соц.мережах, щоби стежити за створенням ними картин на вірші Ліни Костенко.
В кожній картці художника, що представлений на цій сторінці, є посилання на його соц.мережі
ХУДОЖНИКИ, ЩО ЗМАГАЮТЬСЯ
Сучасна українська художниця Світлана Польова - учасниця виставки "Єдність Різдва Поколінь" у Великій Лаврській Дзвіниці, м.Київ (22.11.2024 - 15.01.2025). Вона фахівець у галузі міжнародних експрес перевезень, захоплюється мистецтвом, працює з акрилом, текстурною пастою, поталлю, маркерами, пастеллю, контурами. Створює мандали, використовуючи сакральну геометрію. Має досвід проведення майстер-класів. Учасниця конкурсів та виставок, серед яких GOLDEN TIME TALENT, МАЛЮЙ.UA, "Містична Україна", "Україна - наш дім", "Україна в серці", "До дня художника".
Ознайомитись з роботами мисткині можна за посиланням:
Pinterest: Света Полевая
Facebook: Светлана Полевая
Instagram: @my_world_my_mandala
Обраний вірш:
Затінок, сутінок, день золотий.
Плачуть і моляться білі троянди.
Може, це я, або хто, або ти
ось там сидить у куточку веранди.
Може, він плаче, а може, він жде —
кроки почулись, чи скрипнула хвіртка.
Може, він встане, чолом припаде,
там, на веранді, чолом до одвірка.
Де ж ви, ті люди, що в хаті жили?
Світку мій білий, яке тут роздолля!
Смуток нащадків — як танець бджоли,
танець бджоли до безсмертного поля.
Може, це вже через тисячу літ —
я і не я вже, розбуджена в генах,
тут на землі я шукаю хоч слід
роду мого у плачах і легендах!
Голос криниці, чого ж ти замовк?
Руки шовковиць, чого ж ви заклякли?
Вікна забиті, і висить замок —
ржава сережка над кігтиком клямки.
Білий причілок оббила сльота.
Хто там квилить у цій хаті ночами?
Може, живе там сама самота,
соває пустку у піч рогачами.
Може, це біль наш, а може, вина,
може, бальзам на занедбані душі
спогад криниці і спогад вікна,
спогад стежини і дикої груші...
Ганна народилася у Києві в родині архітекторів, тому візуальне мистецтво завжди її оточувало. Стати художницею та писати книги було її головною мрією, адже колір і рукописи з найменших років були для Ганни найкращою мовою вираження думок та почуттів.
Проте, перш ніж почати створювати картини, вона здобула освіту графічного дизайнера в Київському національному університеті технологій та дизайну. У студентські роки захоплювалася репортажною фотографією, що відкрило їй світ волонтерства. У 2014 році вона стала фотографом Всеукраїнського благодійного фонду «Уфонд», знімала благодійні заходи та створювала репортажі про родини, чиї діти потребували допомоги в лікуванні. Ганна й досі є волонтеркою «Уфонду».
На останніх курсах навчання і протягом наступних 10 років працювала у книжковій ілюстрації та створенні коміксів у техніці цифрової графіки. Вона співпрацювала як з українськими видавництвами, так і з приватними замовниками з-за кордону. Це також було її підлітковою метою — ілюструвати дитячу літературу, шкільні підручники та графічні романи. Ганна мала довготривалу співпрацю з Мариною та Сергієм Дяченками, створюючи графічний роман за їхньою трилогією «Ключ від Королівства».
До живопису Ганна прийшла лише наприкінці 2024 року, після років роботи у цифровій графіці, відчула потребу повернутися до більш тактильного мистецтва. Улюбленим матеріалом стали акрилові фарби. Картини Ганни — це казкові образи, що виникають в уяві, мов ілюстрації до вражень від соціальних та особистісних явищ. Вони виражені через символіку космічного простору, тваринного та рослинного світів.
Facebook: Anna Zagorska
Instagram: @art_zagorska
Оксана Славінська. Художниця з міста Сквири Київської області. Віддає перевагу роботі з акриловими фарбами.
Членкиня мистецької спільноти Art Fine Nation.
Фіналістка першого сезону художнього змагання "Намалюй мені вірш Ліни Костенко" (2024).
Учасниця фінальної виставки "Намалюй мені вірш" у музеї кіномистецтва на території Печерської Лаври (вересень 2024). Учасниця художньої виставки "Квіткова пастораль" у музеї Марії Заньковецької (серпень 2024).
Мистецькі роботи художниці представлено в Арт Альбомі "Cortege" 2024.
Facebook: Оксана Славінська
Instagram: @slavinskaoksana
Обраний вірш:
Мадонна перехресть
Машини, шини, стрес, експрес,
кермо, гальмо, впритул, з-за рогу!
Стоїть Мадонна Перехресть,
благословляючи дорогу.
Таксі, автобуси, авто,
і мотоцикли, і кибитки.
Всі всім на світі є ніхто -
ні хто куди, ні хто нізвідки.
Маршрути горя і безчесть.
Світ на століття постарішав.
Стоїть Мадонна Перехресть,
чи вже Мадонна Бездоріжжя!
І мчать, і мчать, числа їм несть.
Дорога дальня й невідома.
Стоїть Мадонна Перехресть,
благословляюча Мадонна.
Ксенія Туренко — сучасна українська художниця-колажистка. Її роботи були представлені в галереях "ДІЯ" (Дрогобич), "Митець" (Київ), на міжнародному фестивалі колажу в Крані (Словенія), виставці постерів "Генезис Буття" в Берліні (Німеччина), персональній виставці в театрі "Колесо" (Київ), виставці "Паралелі" в Національному музеї Голодомору (Київ), виставці "Я і війна" в музеї історії Києва, виставці "Генезис Буття" у Львові, персональній виставці в Київському Культурному Кластері Краків (Київ), міжнародному фестивалі сучасного колажу в галереї М17, персональній виставці в Культурно-просвітницькому центрі "Цінності" (Київ), груповій виставці в арт-салоні "Візантія" (Київ), персональній виставці в музеї Марії Заньковецької (Київ) та міжнародному проекті в Німеччині.
Робота "Мавка" була продана на аукціоні в Америку, а кошти передані на благодійність. Її роботи представлені на аукціонах для допомоги ЗСУ, в приватних колекціях в Україні та за кордоном, беруть участь у виставі до 300-річчя Сковороди, знаходяться в колекціях театру імені Франка, заслужених артисток України Тетяни Шелигі, Ади Роговцевої, Олесі Журахівської, директора Польського інституту в Києві Роберта Чіжевського та віце-маршалка Польського сейму Молгожатт Госевської.
Має сертифікати та нагороди за внесок у розвиток національної культури, популяризацію інформації про Голодомор, високий професіоналізм та благодійну діяльність.
Facebook: Ksenia Tyrenko
Instagram: @oksi_tyr
Художник аматор, має медичну освіту. Учасниця декількох виставок Art Fine Nation- «Намалюй мені вірш», «Квіткова пастораль», «Крилата свобода», «Традиції Різдва поколінь». Членкиня арт обʼєднання «Повертайся живим».
Учасниця виставок в музеї Марії Заньковецької та музеї-майстерні Кавалеридзе «Де соняшник- там сонячно» та інших. Куратор міжнародної виставки «З Фінляндії з любовʼю» в липні 2023 року.
Засновниця просвітницького проєкту «Літературно-музична вітальня Helen Kalm», поетеса. Поєднуючи два творчих самовираження, створює свої картини, як оповідання, які «читаються» за фрагментами. В художній діяльності перевагу віддає живопису та графіці.
Facebook: Helena Kalm
Instagram: @stihhelena
Обраний вірш:
Кохання, вірність — істини одвічні.
Створили їх іще до нас, давно.
А ми...
Що ж ми?
Лиш випадкові стрічні.
Яке гірке, яке гірке вино!
А треба пити. То хороший звичай.
Його створили теж до нас, давно...
За нашу зустріч!
За прощання наше!
Яке гірке, яке гірке вино!
Любила малювати з дитинства. Як художник-початківець почала писати років 5 тому, пишу олійними фарбами, акрилом, виготовляю інтерʼєрні картини з текстурної пасти, отримала нагороду за участь в конкурсі «10 із 100 художників України».
Членкиня мистецької спільноти Art Fine Nation.
Переможниця художнього конкурсу "Обраний художник 2024".
Facebook: Оксана Кандиба
Instagram: @kandyba_artist
Ольга з м. Енергодар, тимчасово проживає в місті Гайсин на Вінниччині. Профільної художньої освіти не має. Наразі займається в Арт студії О. Князевої живописом. Відкрита до нових знань та пробує себе в різних стилях. Приймала участь у виставці в місцевому будинку культури та була учасницею патріотичного творчого проєкту "Все буде Україна" 2024
Facebook: Olga Grodzitska
Instagram: @@grodzolga
Обраний вірш:
На березі Прип'яті спить сатана,
прикинувся, клятий, сухою вербою.
На березі Прип'яті - березі - на -
ріки, що колись була голубою.
Стоїть йому атомна чорна свіча.
Лежать йому села в біді і розрусі.
Уп'явся в пісок пазурами корча,
свистить йому вітер в дуплястому вусі.
Він скрізь по хатах понаписував мат.
Ікони покрав. Загубив респіратор.
Тепер захотілось йому подрімать.
Оце його царство. Він тут імператор.
Той чорний реактор - і пекло, і трон.
Він спить на піску, підібгавши коліна.
І сниться йому в ореолі ворон
вже вся Україна, вже вся Україна...
Народилася у 2007 році в місті Києві. Навчається в 11 класі загальноосвітньої школи, мріє вступити до творчого внз і пов'язати своє життя з творчою професією.
Instagram: @efinessasarts
Олексюк Ольга закінчила гімназію мистецтв в місті Запоріжжі, захоплювалася малюванням з дитинства. Ходила на майстер класи та творчі вечори в Запоріжжі. Після початку війни вимушено переїхала до міста Гайсин, де потрапила до Артстудіі Олени Князевоі, яка і познайомила з прекрасним світом живопису та акрилу. В своїх роботах Ольга реалізовує пошук власної особистості та руху вперед, емоційної та душевної гармонії.
Facebook: Olga Oleksyuk
Instagram: @soulife.ua
Обраний вірш:
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.
Сучасна українська художниця Світлана Польова - учасниця виставки "Єдність Різдва Поколінь" у Великій Лаврській Дзвіниці, м.Київ (22.11.2024 - 15.01.2025). Вона фахівець у галузі міжнародних експрес перевезень, захоплюється мистецтвом, працює з акрилом, текстурною пастою, поталлю, маркерами, пастеллю, контурами. Створює мандали, використовуючи сакральну геометрію. Має досвід проведення майстер-класів. Учасниця конкурсів та виставок, серед яких GOLDEN TIME TALENT, МАЛЮЙ.UA, "Містична Україна", "Україна - наш дім", "Україна в серці", "До дня художника".
Ознайомитись з роботами мисткині можна за посиланням:
Pinterest: Света Полевая
Facebook: Светлана Полевая
Instagram: @my_world_my_mandala
Ганна народилася у Києві в родині архітекторів, тому візуальне мистецтво завжди її оточувало. Стати художницею та писати книги було її головною мрією, адже колір і рукописи з найменших років були для Ганни найкращою мовою вираження думок та почуттів.
Проте, перш ніж почати створювати картини, вона здобула освіту графічного дизайнера в Київському національному університеті технологій та дизайну. У студентські роки захоплювалася репортажною фотографією, що відкрило їй світ волонтерства. У 2014 році вона стала фотографом Всеукраїнського благодійного фонду «Уфонд», знімала благодійні заходи та створювала репортажі про родини, чиї діти потребували допомоги в лікуванні. Ганна й досі є волонтеркою «Уфонду».
На останніх курсах навчання і протягом наступних 10 років працювала у книжковій ілюстрації та створенні коміксів у техніці цифрової графіки. Вона співпрацювала як з українськими видавництвами, так і з приватними замовниками з-за кордону. Це також було її підлітковою метою — ілюструвати дитячу літературу, шкільні підручники та графічні романи. Ганна мала довготривалу співпрацю з Мариною та Сергієм Дяченками, створюючи графічний роман за їхньою трилогією «Ключ від Королівства».
До живопису Ганна прийшла лише наприкінці 2024 року, після років роботи у цифровій графіці, відчула потребу повернутися до більш тактильного мистецтва. Улюбленим матеріалом стали акрилові фарби. Картини Ганни — це казкові образи, що виникають в уяві, мов ілюстрації до вражень від соціальних та особистісних явищ. Вони виражені через символіку космічного простору, тваринного та рослинного світів.
Facebook: Anna Zagorska
Instagram: @art_zagorska
Обраний вірш:
Хуртовини
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно — відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина —
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно — музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
Валентина Поліщук, 1983 р.н., народилася у місті Тернівка Дніпропетровської області. Зараз вона проживає у невеличкому селищі з мальовничими краєвидами Кам’яне, поблизу міста Запоріжжя. За першою освітою Валентина архітектор, а у 2021 році отримала диплом психолога. З 2016 року вона працює вчителем музики та мистецтва.
Валентина завжди співала і малювала, слухала музику і малювала, грала на фортепіано і малювала. Ці два види мистецтва в ній гармонійно поєдналися. А малювала вона всюди: на альбомних аркушах, в куточках зошитів, на шпалерах своєї кімнати, на дверцятах шафи, тощо. Базу академічного малюнку отримала на архітектурному факультеті. Та після появи першої дитини з’явилось нестримне бажання опанувати масляний живопис. Саме з цієї відправної точки починається її творчий шлях. Валентина пише з душею. Пише так, як відчуває…ніби хоче зупинити час: приборкати хвилі, притримати хмари, пригальмувати вітер, заморозити краплі води, зафіксувати погляд…
Вона працює у техніці олійний живопис та графіка. З такими жанрами як портрет, пейзаж, натюрморт, ню. Найбільше любить писати квіти та оголені тіла – найпрекрасніше, що створила природа.
Валентина є учасником всеукраїнських та міжнародних виставок, призер та переможець міжнародних конкурсів. Фіналістка першого сезону унікального художнього змагання "Намалюй мені вірш Ліни Костенко".
Facebook: Валентина Поліщук
Instagram: @art.valentyna_polishchuk
Народилась у 1978 в м. Києві. Малювати любила з дитинства, 2008 закінчила КДІДПМД їм Бойчука.
Цікавиться роботою різними матеріалами та стилями, дуже любить олійний живопис. Вважає що кращий митець - це природа що нас оточує, надихається внутрішнім світом людини, зовнішнім світом в якому ми живемо.
Facebook: Oksana Pushenko
Instagram: @oksana_pushenko_art
Обраний вірш:
Простору
простору
простору
і щоб ніяких травм
і чогось такого простого
як проростання трав
і чогось такого дивного
як музика
без блазенств
І слова
хоча б єдиного
що має безсмертний сенс
Людмила Пономаренко народилася в Києві, закінчила Київський художньо-промисловий технікум, згодом Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Працює переважно в галузі художнього текстилю, зрідка звертається і до живопису. Є членкинею Національної спілки художників України
Фіналістка першого сезону художнього змагання "Намалюй мені вірш Ліни Костенко" (2024). Учасниця фінальної виставки "Намалюй мені вірш" у музеї кіномистецтва на території Печерської Лаври (вересень 2024).
Facebook: Людмила Пономаренко
Instagram: @art_textile_picture_
Юна художниця з Вінницького району, яка навчається у 6 класі й уже зараз вражає глибиною мислення та талантом. Малює з трьох років, її перші роботи швидко переросли у серйозне захоплення живописом. Настя вирізняється особливою чутливістю до кольору, форми та настрою. Її картини неодноразово прикрашали шкільні та обласні виставки, зокрема "Україна мрія", "Майбутнє планети в наших руках" і "Подаруй матусі частинку України".
Улюблена техніка — акриловий живопис, у якому вона передає емоції, атмосферу та глибокі теми — любов до Батьківщини, природи, родини. Настя також захоплюється поезією, особливо творами Ліни Костенко, які надихають її на створення нових образів.
Її творчість — це синтез дитячої щирості та несподіваної художньої глибини. Вона мріє про власну виставку та продовжує активно розвиватися як мисткиня.
Facebook: Анастасія Наконечна
Instagram: @n_astysik_
Обраний вірш:
Найнезабутніше з облич,
таке єдине, Боже, Боже!
Не плач, не муч його, не клич.
Він не обізветься. Не може.
Там ні печалі, ані сліз.
Ні дня, ні вечора, ні рання.
Його нема ніде. Він скрізь,
вже в остаточній формі існування.
Українська художниця родом із Херсонської області, нині проживає у Вінницькій області. Її шлях у мистецтві почався ще з дитинства, коли бажання малювати стало не просто захопленням, а глибокою потребою виразити свої почуття, думки й спостереження за навколишнім світом. Для її живопису — це не лише технічна майстерність чи відтворення образів, а спосіб передати красу життя такою, якою вона її бачить і відчуває.
Кожна її картина — це відображення миті, яку вона хоче зберегти не лише у власній пам'яті, а й передати глядачеві. Вона прагне зафіксувати гармонію природи, людських емоцій, традицій та історії, вплітаючи це із полотном. Колір, форма, символіка — усе це стає мовою, якою вона розмовляє зі світом, запрошуючи людей до глибшого занурення в красу, що часто залишається непоміченою в метушні буденості.
Крім того, художниця не боїться експериментувати. Вона послідувала традиційною технікою із сучасними підходами, шукаючи форми нових виражень. Кожен її твір — це окрема історія, де переплітаються реальність і фантазія, минуле і сучасне. Вона вірить, що мистецтво має силу не лише зберегти історію, а й надихати, змушувати замислитися, пробуджувати почуття.
Її картини випромінюють тепло, душевність і щирість. Вони створені з любов'ю до світу, до рідної землі, до людей, які її оточують. Вона прагне, щоб кожен, хто дивився на її роботу, відчував ті самі емоції, що переповнювали її під час створення картини: захоплення, радість, натхнення, спокій або інщі емоції.
Facebook: Дарина Стратюк
Instagram: @da.rina295