Пошук творчої пари
Art Батл Челендж "Намалюй мені вірш"
МИСТЕЦЬКЕ ЗМАГАННЯ СЕРЕД УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ
Ця сторінка допоможе знайти пару для Арт Батлу та слідкувати за першим в Україні мистецьким змаганням, метою якого є об'єднання українських митців та поєднання мистецтва і поезії.
В кожній картці художника, що представлений на цій сторінці, є посилання на його соц.мережі
ХУДОЖНИКИ, ЩО ПОДАЛИ ЗАЯВКУ ТА ШУКАЮТЬ ПАРУ ДЛЯ АРТ БАТЛУ
Оберіть свого візаві для Арт Батлу
знайомтесь, обирайте вірш, домовляйтесь, творіть та змагайтесь
Знайомтесь з Кеантоят
Києвиця з тотемом - Єнот (у псевдонімі зашифровані тотем та реальне ім'я мисткині). Тотем закликає бути креативним, адаптивним, пам'ятати, що завжди є рішення, бути гнучким і довіряти собі.
З магією "фарба+пензлик" мене познайомила матуся, з самого раннього дитинства. Свідомі картини олією та акрилом почали з'являтися з 2018 року. Саме мистецтво допомогло мені подолати омут депресії та створивши незвичний псевдонім - сміливо творити, як душа кричить.
Вагаюсь, що до характеристики своїх робіт академічним стилем чи жанром. Кожна нова робота - це як творити через метафори, метаморфози, нотатки снів, пульс музики, відбитки людей, що надихають.
У 2020 році моя картина прикрашала незвичайний ресторан в серці Києва "100 років тому вперед".
Один з моїх ескізів було використано, як принт для мерчу ютуб каналу ПоФак2. "Людина несе в душі своїй яскраве полум'я, але ніхто не заходить погрітися біля нього: суспільство помічає лише не густий дим, що підіймався з димаря, і йдуть своєю дорогою." © Вінсент Ван Гог
Instagram: @keantoiat
Вірш, який обрала Кеантоят
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон,
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова, як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
КЕАНТОЯТ
Знайомтесь з Валентиною Поліщук
Валентина Поліщук, 1983 р.н. Народилася у місті Тернівка Дніпропетровської області. Зараз я проживаю у невеличкому селищі з мальовничими краєвидами Кам’яне, поблизу міста Запоріжжя. За першою освітою я архітектор, а 2021 року отримала диплом психолога. З 2016 року працюю вчителем музики та мистецтва.
Скільки себе пам’ятаю, я завжди співала і малювала, слухала музику і малювала, грала на фортепіано і малювала. Ці два види мистецтва в мені гармонійно поєдналися. А малювала я всюди: на альбомних аркушах, в куточках зошитів, на шпалерах своєї кімнати, на дверцятах шафи, тощо. Базу академічного малюнку отримала на архітектурному факультеті. Та після появи першої дитини з’вилось нестримне бажання опанувати масляний живопис. Саме з цієї відправної точки починається мій творчий шлях. Пишу з душею. Пишу так, як відчуваю…ніби хочу зупинити час: приборкати хвилі, притримати хмари, пригальмувати вітер, заморозити краплі води, зафіксувати погляд…
Працюю у техніці олійний живопис та графіка. З такими жанрами як портрет, пейзаж, натюрморт, ню.
Найбільше люблю писати квіти та оголені тіла – найпрекрасніше, що створила природа.
Є учасником всеукраїнських та міжнародних виставок, призер та переможець міжнародних конкурсів.
Facebook: Валентина Поліщук
Instagram: @art.valentyna_polishchuk
Вірш, який обрала Валентина
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
ВАЛЕНТИНА ПОЛІЩУК
Знайомтесь з Ольгою Верменич
Верменич Ольга - українська каліграфиня, викладачка каліграфії, дизайнерка сучасних форм краснопису, засновниця "Курсів каліграфії для дорослих та молоді".
Освіта: Республіканська художня школа ім. Шевченка; КПІ НТУУ, поліграфічний факультет, кафедра Графіки.
Творча діяльність: участь у творчих лабораторіях "Манускриптум", персональні та колективні виставки в Україні та за кордоном, участь у творчих резиденціях в Україні (Луцьк, Музей сучасного мистецтва Корсаків) та за кордоном (Таллінн, Центр української культури). Наразі готується серія воркшопів у рамцях українсько-грецько-бельгійського проекту Creating Bridges.
Громадська діяльність: волонтерство на чисельних культурно-просвітницьких заходах, фестивалях, акціях арт-підтримки військових та населення.
Facebook: Ольга Верменич
Вірш, який обрала Ольга
Кохай! Бо час тебе не жде.
Він забирає твої дні і ночі.
Кохай допоки тіло спрагле й молоде.
Бо в старості кохають тільки очі.
ОЛЬГА ВЕРМЕНИЧ
Знайомтесь з Інною Зубок
Інна виявляє творчий потенціал у різноманітних стилях мистецтва, але особливою пристрастю є акварельний живопис. Її твори відзначаються витонченим поєднанням кольорів та неповторною грою світла. За допомогою пензля Інна передає натхнення та емоції, що переливаються на полотні. Художниця з великим захопленням створює портрети, пейзажі та абстрактні композиції, намагаючись зробити світ більш яскравим і красивим через мистецтво. Інна мріє поділитися своїм талантом на власній виставці та інспірувати інших до творчих досягнень.
Facebook:Інна Зубок
Instagram: @innazu
Вірш, який обрала Інна
Ще не обрала
ІННА ЗУБОК
Знайомтесь з Мартою Ластовською
Ластовська Марта, мисткиня з Дніпра, що досліджує трансформації форми...В свідомості В просторі. В часі.
Закінчила Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури та є студенткою Львівської національної академії мистецтв.
Facebook: Марта Ласовська
Instagram: @martian_paw
Вірш, який обрала Марта
Про жінок
А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то й непогожа.
То скропить сльозою, то сонцем засвітить.
То прагне зими, то вертається в літо.
А жінка, як осінь, плодами багата
На ніжність, добро, материнство і святість.
Як вересень тихий, зігріє душею,
Не страшно морозу чекати із нею.
А жінка буває тривожна, як осінь.
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим.
А осінь в природі – це завжди, як диво,
Так само і жінка: буває вродлива.
Буває примхлива, буває зрадлива...
Нехай тільки кожна з них буде щаслива.
Промінь сонця запалить ранкову росу, –
І заграє вона, забринить веселково.
Скільки мовлено вже про одвічну красу,
Тільки я про жіночу скажу своє слово.
Ніжний погляд і довга русява коса
Та смаглявого личка привабна родзинка...
І, хоч кажуть, що світ порятує краса.
Та врятує його тільки жінка.
